Боже, знаю, що Ти єдиний - справді добрий. Навчи мене бути доброю так як Ти - для людей, а не так як я - лише для себе.';
//Квітень
/*01*/ text[92]='"Чоловік цей справді був Син Божий!" - Господи, так сказав сотник - очевидець Твоєї смерті.
Це було давно, але я й досі вірю сотникові, котрий бачив велике чудо! Я досі вірю апостолам, котрі понесли у світ Твою любов!
Я не можу не вірити Тобі, бо Ти є любов і правда.
Люди питають у мене: чому я Тобі вірю? Вони хочуть почути, мають на те право.
А я вірю Тобі, тому що так мені серце підказує, що є Бог, Котрий все створив і всім управляє.
Кожен має своє щастя, і моє щастя не мусить бути чиїмось. Є різні представлення що воно таке.
Щастя, коли є злагода і любов, і сімейство має батька, котрий дбає про кожну дитину, шануючи матір.
Щастя, коли ми - всі люди на цій планеті маємо згоду й порозуміння між собою, тому що над нами є наш Батько, наш Сотворитель.
Не можемо збагнути до кінця розумом чому Господь створив усе саме таким. Стаємо перед лицем Христа і запитуємо самі себе: чому Бог зіслав Свого Сина в такий спосіб? Чому все саме так?
Безкінечні чомучки, ми ставимося з невичерпним ентузіазмом до питань віри. Ми ставимо під сумнів, шукаємо відповідей, йдемо в своєму розумі так далеко...
"Елої, Елої, лама савахтані?"
Коли помираємо від щоденного болю, болю пошуку на свої запитання і закиди свого розуму, віддаймо свій дух у руки Господа Отця! За прикладом Сина, щоб Святий Дух сповнив нас миру!
Ісусе, часто не можу зрозуміти Твоїх доріг. Чому Ти приходиш так до мене? Чому вмираєш на хресті? Коли не можу молитися відповідями, то молюся запитаннями. Прошу в Тебе віри, котра б не давала мені відкинути любов, тоді, коли здається, що мій Бог мене покинув.';
/*02*/ text[93]='Мати певність, що Ти все гаразд учинив. Уявімо собі...
Ти, Боже, мене гаразд учинив, я - така, якою повинна бути. Кожна моя молекула, кожен нерв, кожна "деталь" тіла - все це Тобою продумане в мені - аж до фібр душі і взивань духа. Не маю нічого зайвого, нічого, за що б мусила соромитись - завеликий рот чи кривий ніс - все в мені гаразд.
Учинив гаразд моє щоденне життя - всі зустрічі й люди, які поруч - все гаразд Ти учинив: немає нікого зайвого, нікого випадкового, нікого, хто би був менш важливим. Все гаразд!
Вчинив Ти, Боже, гаразд природу - все в ній довершене і гарне. Безмежність неба нам дарував.
Ти зцілюєш, лиш би ми прийшли до Тебе і в любові про це просили.
Ісусе, прошу Тебе, зціли мене від всякого зла, щоб могла я чути Твоє Слово, говорити добрі слова підтримки ближнім, благодатні слова молитви до Тебе!
Дай мені, Боже, постійну певність, що Ти все гаразд учинив! Вірю, Господи, додай мені сили!';
/*03*/ text[94]='"Все можливо тому, хто вірує!"
Ісусе, а чи можливо мені подолати мої немочі? Якщо вірую сильно, вірую, що ти мене не покидаєш, що кожної миті додаєш мені сили!
Чи можливо мені здійснити щось справді велике, на що, здається мені, я не здатна - полюбити до кінця?
Господи, чи можливо, щоб перешкоди, які долаю стали мені й моїм ближнім на збудування, а не на розруху?
"Вірю, поможи моєму невірству!"
Так, Боже... вірю... Вірю, що Ти повсякчасно є зі мною. Ти любиш, підтримуєш мене. Не засуджуєш, коли я в немочі роблю щось не так.
Моя віра ще дуже незріла, вона, немов тендітний пагінець, коли насуваються хмари неспокою, грізні вітри тривоги, то моя віра часто тремтить, вона така непевна. Без Твоєї підтримки моя віра не є тривалою, не є стійкою.
Тільки Ти, Боже, можеш вчинити, щоб ми зміцніли у вірі і єдності! Щоб любов нас покрила і навчила говорити. Промовляти в ім\'я любові, не бути німим, не мовчати!
Молимося й постимо для того, щоби не бути німими, щоби свідчити слова любові, підтримки!
Ісусе, навчи мене бути вірною, щоб слова твої про рід невірний стали лише сумним спогадом! Навчи мене слів молитви, щоб ніколи я не кричала й не сварилася, а тим паче не мовчала тоді, коли є так багато добрих слів любові до сказання!';
/*04*/ text[95]='Візьми мене цілковито у свої обійми, Боже!
Напій мене Твоєю кров\'ю, насити мене Твоїм тілом і дай мені у теплих променях Твоєї ласки принести плоди милосердя!
Прикличмо Господа чистим серцем! Віддаймо Йому найкраще з себе, всі свої досягнення, всі перемоги, звитяги!
Подякуймо Богові за труднощі нашого життя, навіть, якщо не розуміємо чому так треба зробити.
Бог є Господом, Котрий благословляє всюди і завжди, тому якщо зсилає нам певні труднощі, то вірить в нас, що можемо їх здолати!
Наші сумніви є як ніч, а віра як світло! Ввімкнімо світло на всю потужність, щоб страх і сумніви зникли!
Ісус нас любить, він щедро дарує мир! Він - невичерпне джерело любові!
Тим, хто любить Бога нічого не загрожує, а всі дочасні терпіння - це сопричастя з нашим Господом, Котрий терпів задля нашого спасіння, щоб любов у наших серцях восторжествувала!
Ісусе, прошу Тебе, навчи мене любити всім серцем!'; /*05*/ text[96]='Першість в тому, щоб послужити - у цьому, мій Господи, звільнення від усякого зла. Коли ми безкорисливо з доброї волі і чистого серця комусь послужимо, це обеззброює, налаштовує людину, можливо, навіть, всупереч її освідомленню на довірливий лад. Людина починає сприймати тебе як когось, кому не байдуже, хто готовий простягнути руку в хвилину потреби.
Дякую Тобі, Боже, за тих, хто служить Тобі вірою і правдою! Навчи й мене бути малою, вбачати першість у служінні, бути повільною на гнів і швидкою на любов!
Кажеш, Ісусе, до Симона Петра, щоб він, навернувшись, утверджував своїх братів. Ти наперед пробачаєш йому і просиш, щоб утверджував у вірі. Твоя наука одностайна, Ти не повчаєш - Ти просиш. Так само просиш мене, знаючи апріорі, що я Тебе зраджу, відійду від Тебе, навіть всупереч своїй волі, ще не раз, бо така слабка... Ти просиш мене й далі бути Тобі вірною попри всі невірності, вірити попри всі непевності - яка страшна ця буря зневіри у моїй слабкості, Ісусе!
Боже мій, простягни мені руку, бо потопаю! Слабка моя віра... Вірю, Господи! Поможи моєму невірству!
Ти кажеш відкласти всякий меч! Відкинути всяку боротьбу! Всякий розподіл і сварку не приймати до свого серця і викорінювати з нього!
Нехай не сходить сонце гніву мого, Ісусе, на цій землі, де і так повно сліз!
Бо хоч до прірви ще далеко іти, дай мені зупинитись і стати на шлях любові до Тебе!
Лише через любов до Тебе, по-справжньому полюблю своїх ближніх!
Господи, якщо маю вчинити якесь зло, нехай вслабну до краю.
Дай мені пригорнутись до Тебе під хрестом і в молитві покірно служити любові до кінця... Силою Твого воскресіння, Ісусе!';
/*06*/ text[97]='Якби я була в час взяття Ісуса на Голгофі, як би повелася?
Я б кричала, яке вони мають право так поводитись... я б захищала Ісуса так, як це робили учні, відтявши вухо слузі...
Ісус вчить іншого. Він вчить любові, навіть, в тих найжахливіших моментах зради.
Зціляє вухо. Вчить любити ворога - це єдиний спосіб зупинити ланцюгову реакцію зла. Зробити добро кривдникові, прощати сімдесят раз по сім, безкінечно.
Він приймає чашу. Він терпить до кінця, випиває усе терпіння і Сам ним стає.
Яка витривалість, яка сила!
Ти - Син Отця, що терпиш за своїх співбратів. Щоб Отець змилосердився над невірним родом.
Ти посланий, щоб люди зрозуміли: Любов керує цим життям, не злочин.
У своїй добрій волі прагну вибрати Твоє милосердя на віки вічні! Амінь.
Господи, дай мені терплячості, бо здається саме від неї залежить як проживу я наступний день! Благослови, Татку!';
/*07*/ text[98]='"Не бійсь, Маріє!"
Ці слова Ангела адресовані Пресвятій Матері можуть бути звернені також до нас.
"Не бійся, Олю!"
"Не бійся, Івасю!"
"Не бійся, Василю!"
"Не бійся, Андрію!"
Ангел благовістив Марії, що вона народить Сина Божого. Через неї благовістив нам, що ми маємо Спасителя, Котрий прийшов, щоб вирвати наші душі з тенет зла.
Не біймося, бо страх сковує. Душа, котра боїться, перебуває немовби у ганьбі, приниженні, рабстві.
"Ось я Господня слугиня: нехай зо мною станеться по твоєму слову!"
Маємо бути не рабами страху, а слугами Бога. Господь каже нам любити, і яка ця наша послуга, служба - добра! Жертву складаємо Богу в любові, смиренно, зберігаючи мир, змагаючись не на смерть, а на життя. На життя вічне, котре дарує нам Бог!
Ісусе, я дякую Тобі за хвилини зневіри й страху, бо в них можу по-особливому відчувати Твою присутність! Дякую Тобі за хвилини випробування і підтримку, яку щедро зсилаєш мені через друзів! Подаруй нам міцну непохитну віру і дитяче довір\'я до Тебе, щоб в любові були одне, так як Ти Отче із Сином Своїм і Син з Тобою! Амінь.';
/*08*/ text[99]='Наступати на ворожу силу так, щоб нічого не пошкодило нам. Вірою це нам дано.
Але каже Господь втішатися не цим, а втішатися нагородою, котра чекає на Небі тих, хто у вірності служать Господеві любов\'ю і правдою!
Ти, Господи, втаїв від мудрих і розумних новину про нагороду, а відкрив її людям щирого серця, котрі немов діти, як маленькі довірливі немовлята, що потребують дбайливого Батька! Сильного Батька, що захистив би їх від небезпеки!
Ісусе, дай мені зрадіти Святим Духом, щоб ніколи я не занепадала в зневірі й депресії! Щоб йшла впевнено своєю життєвою дорогою, не так якби йшла на загибель, а так як на життя вічне, сіючи вчинки милосердя і щедро даруючи потішення та підтримку свої ближнім, бо так Тобі подобається, Татку!';
/*09*/ text[100]='Якщо Ти, Ісусе, дерево зелене так страждав, то що я? Дерево сухе, без листя... лиш вітер подує, рошарпає моє гілляччя. І вже мене нема.
Моє життя, мов тінь перейде. І оглянуся і не впізнаю місце, на якому жила.
А Ти, Ісусе, за мене страждав. А ти терпів за мене. Чому ж я - така слабка? Що не можу піднятися в cвоїй немочі? Що лишень просити Тебе можу: побудь зі мною, Христе! Відживи мою знемагаючу душу, бо бракує їй повітря, і сльози геть чисто її заливають...
Як гроза, що обірвалася з обважнілої хмари, так моя душа - повноводна, а спрагла Твого милосердя, що не може сама себе напоїти. Шукає, блукає... без Тебе вмирає і без Твоєї любові гине навік.
Ми - люди, створені Тобою, а так далеко від Тебе відходимо. Цураємося рідного Батька.
Кажуть, що Бог часом почувається як дитина, котра заховалася в грі в хованки, а її перестали шукати, забули.
Христе, дай мені бути з Тобою впродовж всього життя! Щоб ніколи Тобі не було самотньо без мене!
Дай людям свідомість, що лише в Твоїй присутності - присутності люблячого дбайливого Батька можуть жити по-справжньому, бо Ти є Бог, Котрий щедро дарує любов і силу, і сльози покаяння.
Я люблю Тебе, Ісусе! І прошу, щоб Ти навчив мене страждати, бо коли відкидатиму хрест щоденного життя, то він мене пригнітить. Приймаючи ж його з відкритими обіймами, успадкую життя вічне! Навчи мене любити, Ісусе, найперше тих, кого важко любити, а разом з ними цілий світ!';
/*10*/ text[101]='"Хто з-між вас хоче стати великим, хай буде вам слугою, і хто з-між вас хоче бути першим, хай буде рабом усіх".
Так, хочу бути перша. Це природньо! Ще з дитинства ми любимо займати перші місця на різних конкурсах, бути першими в змаганнях, перемагати!
Коли ж хтось щось не встигає, наклеюємо марку "лузер" і на таку людину не рівняємось.
Ісус Христос вчить, що наше непереборне бажання бути великими, першими повинно проявитися в готовності послужити іншим. Учитель подає нам приклад, Він сам не перестає чинити добро потребуючим.
Коли хочемо здобутися на справжню першість, то є на це безліч способів: бути уважним, помічати людські потреби, вислухати чи зрозуміти, заспокоїти, бути поруч у тяжкий момент, розділити радість.
Бути першим там, де хтось потребує - ось справді велике діло, до якого покликаний кожен!
Лузер - це не той, хто слабкий і не може підвестися. Лузер - це той, хто не допоможе слабкому встати.
Господи Ісусе, не хочу бути лузером, дай мені справді велике любляче серце!';
/*11*/ text[102]='Бог прощає людині, не судить її.
Людина засуджує Бога, невинного, не може Йому вибачити.
Невинний бере на Себе провини.
Винні засуджують Спасителя.
Якби це милосердя, що пролилося на нас через Тебе, Христе, зцілило наші серця!
Якби ми навчилися любити отак сильно як Ти, до смерті!
Якби ми вміли чужі провини своїми чинити і прощати, прощати, прощати... аж до безкінечності.
З легким, чистим, люблячим серцем приймати і дарувати.
Ісусе, навчи наші серця прощати! Якщо Ти щедро дарував нам милосердя, прощення, то можемо його дарувати так само, бо маємо його без міри...
Дякую, Ісусе!';
/*12*/ text[103]='Якщо б уявити себе у юрбі провокаторів, роздратованих життєвими негараздами, котрі, немов розбурхане море, і своїм неспокоєм збурюють велетенські хвилі... то для Христа здається не залишається місця...
Якби ми змушені були нині обрати: Христос чи Варавва? Хто?
Кого б ми вибрали?
Краще вибрати спокій, мир, злагоду, терпеливість, любов... Христа.
То чому на практиці ми так часто обираємо протилежне?!
Ісусе Христе, не я вибираю, а Ти, прошу Тебе допоможи мені вірно йти шляхом, котрий обрала й не відхилятись від курсу!';
/*13*/ text[104]='Мої сльози, мій Боже, течуть по обличчі щиро... За Тобою мій погляд блукає, шукає світла. Єдине спасіння, мов якір, що дозволить перебувати у спокої, людина розп\'яла.
Ти кажеш мені не плакати за Тобою, Ти, Боже, радиш заплакати над моєю долею, бо якщо Тебе розпинають, то що можуть зробити мені, немічній...
Людина перетворює життя у пекло. Собі, іншим. Не відає, що щастя в любові до Бога і ближніх є тут і тепер.
Ісусе, дай мені сльози покаяння і Духа Утішителя, щоб сумувала я лише за своїми гріхами. Щире розкаяння даруй, прошу!';
/*14*/ text[105]='Досі, Боже, не знаємо, що чинимо?
Не вміємо розрізнити вчинків - добрі чи злі?
Шукаємо не того, що треба?
Так легко любити те, що добре, гарне, миле... а як же бути з тим, що нам незручне, осоружне, неприємне?
Наші вороги... вони є ворогами тому, що люблять вчинки темряви... а ми? Маємо їх любити?
Мої добрі вчинки смердять перед Твоїм обличчям, Господи! Всім, що чиню, не можу покрити ціну Твоєї жертви. Мої намагання зробити щось добре подібні на конвульсії в агонії, і тільки Ти мене піднімаєш, тільки за Твоєю волею моя жертва - свята, добра, Тобі приємна.
Я й справді не вмію розрізнити, що справді добре, а що зле. Інколи чиню наосліп, часто гублюсь у сутінках, темрява мене огортає і страх сковує рухи.
Я не вмію Тебе любити, Господи, не вмію бути Твоєю доброю дитиною. Тільки Ти можеш мене змінити.
Тому в покорі схиляю своє чоло і молюся так:
Ти - Бог, що прийшов до хворих і немічних, не до здорових. "+text[theNow]+" © Уляна Журавчак
Тому відкриваю Тобі мої смердючі рани гордості, гніву, заздрості, бунтівливості, зрадливості, зневіри... і прошу Тебе - зціли їх, бо знемагаю...
Ти вмираєш за нас на хресті, дай нам усвідомити наші гріхи, щоб щиро за них розкаюватися... Помилуй, Господи!';
/*15*/ text[106]='';
/*16*/ text[107]='';
/*17*/ text[108]='';
/*18*/ text[109]='';
/*19*/ text[110]='';
/*20*/ text[111]='';
/*21*/ text[112]='';
/*22*/ text[113]='';
/*23*/ text[114]='';
/*24*/ text[115]='';
/*25*/ text[116]='';
/*26*/ text[117]='';
/*27*/ text[118]='';
/*28*/ text[119]='';
/*29*/ text[120]='';
/*30*/ text[121]='';
document.write("